Gazella atlantica
| Gazella atlantica Період існування: пізній плейстоцен
| |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Бикові (Bovidae) |
| Підродина: | Антилопові (Antilopinae) |
| Триба: | Antilopini |
| Рід: | Газель (Gazella) |
| Вид: | †G. atlantica
|
| Біноміальна назва | |
| †Gazella atlantica (Bourguignat, 1870)[1]
| |
Gazella atlantica (газель атлантична[2]) є вимерлим видом газелей, який мешкав у Північно-Західній Африці під час пізнього плейстоцену.
Атлантична газель була описана в 1870 році з пізніх четвертинних печерних відкладень у Джебель-Тайя в Алжирі. Скам'янілості відносно поширені в Алжирі та Марокко. Атлантична газель тісно пов'язана з Gazella tingitana, іншою вимерлою газеллю з пізнього плейстоцену Північної Африки.
Атлантична газель була невеликим видом, вагою приблизно 20 кг[3]. За розміром вона була б приблизно порівнянна з газеллю Спіка, яка зазвичай вважається найменшою з живих газелей.
Скам'янілості атлантичної газелі були знайдені разом із гну (Connochaetes taurinus і Alcelaphus buselaphus), що свідчить про перевагу середовищ існування для відкритих лук[4]. В опублікованій статті антрополог Річард Г. Кляйн припустив, що атлантична газель, можливо, існувала в голоцені ще 4000 років до нашої ери (разом з Camelus thomasi і Megaceroides)[5]. Однак ці твердження не можуть бути підтверджені, і найпізніші скам’янілості цього виду датуються між 100 та 37 тисячами років тому[6][7].
- ↑ Gazella atlantica. Fossilworks. Архів оригіналу за 24 вересня 2022. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Prins, Herbert H. T.; Gordon, Iain J. (2019). The Ecology of Browsing and Grazing II. Springer International Publishing. с. 192. ISBN 9783030258658.
- ↑ Michel, P. (2009). Large Upper Pleistocene fauna from El Harhoura 2 (Temara, Morocco): Preliminary data, paleoecological and paleoclimatic data. L'Anthropologie. 113: 283—312. doi:10.1016/j.anthro.2009.04.003.
- ↑ Klein, Richard G. (1984). Mammalian extinctions and Stone age people in Africa. Quaternary Extinctions: 553—573.
- ↑ Faith, J. Tyler (2014). Late Pleistocene and Holocene mammal extinctions on continental Africa. Earth-Science Reviews. 128: 105—121. doi:10.1016/j.earscirev.2013.10.009.
- ↑ Turvey, Samuel T. (2009). Holocene Extinctions. OUP Oxford. с. 25. ISBN 9780191579981.